Главная » 2012 » Январь » 17 » "Етичне маркування": надійшов час і України?
15:10
"Етичне маркування": надійшов час і України?
 В Україні, де останнім часом надактивно функціонує рух на захист тварин-безхатьок, як не дивно, досі немає такого притаманного багатьом країнам елемента маркування продукції, який би свідчив, що при його виробництві чи тестуванні не страждали тварини. З метою ліквідації цього прикрого недоліку Молодіжний громадський рух «МОДОС» порушив питання про запровадження в нашій державі «етичного маркування». На сьогодні відповідні пропозиції передані виконавчій та законодавчій владі, за якою наступний крок. 
Трішки до історії та суті справи: 
Відповідно до даних ЄС 2005-о року, щорічно в Європі в токсикологічних дослідах (дослідах на безпеку) використовується приблизно мільйон тварин. Згідно Nature, кожна речовина тестуються на 5000 тварин, а пестициди - на 12000. Досліди проводяться без анестезії, так як взаємодія препаратів може вплинути на знешкодження тваринами речовин, отже - на результати.
Шляхи введення під час експериментів можуть бути різні: речовини наносять на шкіру чи в очі, вводять внутрішньовенно, підшкірно або внутрішньом'язово; інгалюють за допомогою маски або цілого приміщення; вводять в шлунок зондом або з їжею. Досліджувані препарати можуть давати як одноразово, так і безліч разів, навіть до прийому протягом усього життя тварини.
Існує багато типів тестів визначення гострої токсичності. Для прикладу наведемо тест Драйзена. За допомогою даного тесту вимірюється подразнення речовиною: нанесенням її на шкіру чи в очі тварини, зазвичай білого кролика; запропонований протокол включає спостереження ефектів речовини в інтервали часу, вимірювання подразнень і пошкоджень, причому дослід повинен бути зупинений з подальшим вбивством тварини, якщо він показує продовження ознак жорстокого болю або розладів здоров’я тварини.
Для підвищення рівня усвідомлення населення щодо даного питання, в різних куточках світу вже зроблені певні кроки. Так зокрема у Європейському Союзі вже декілька років діє практика, щодо «етичного» маркування продукції. Зокрема маркування щодо етичного поводження з тваринами.
Так наприклад у 1998 році Британським Союзом (BUAV) був затверджений Стандарт етичною косметики. Це визнана в усьому світі схема, яка дає можливість споживачам визначити, яка косметика не була протестована на тваринах. Найетичнішими були визнані компанії, що використовують інгредієнти, які протягом 5 останніх років не були тестовані на тваринах.
Зокрема щодо морепродуктів, риби, консервів можуть бути промарковані знаком «Dolphin-friendly» - це символ того, що в процесі вилову риби не використовувалися дрифтерні сітки Такі сітки не прив’язані до риболовецьких човнів, в зв’язку з цим досить часто виникають ситуації коли сітки під час шторнім втрачаються і самовільно і неконтрольовано дрейфують по морю. Таким чином завдають невиправної шкоди екології, зокрема підвищують смертність дельфінів (так як відомо, що дельфін може жити поки можливий рух)
Також у 2002 році країни Євросоюзу прийняли заборону на тестування косметики, який вступив в силу з 2009 року.
У 2003 році з'явився аналогічний Стандарт етичної побутової хімії.
«Етична» косметика маркується значками «Not tested on animals» («Не випробувано на тваринах»), «Animal friendly»
Косметика, що не містить тваринних компонентів  відзначається знаком «V» (веган).
В зв’язку з актуальним на даний час питанням захисту тварин від жорстокого поводження  та посиленням діяльності громадських організацій, які пов’язані з захистом тварин, є слушний час запропонувати вирішити в Україні на законодавчому рівні питання щодо запровадження «етичного маркування» продукції (продуктів харчування, косметики, побутової хімії, медикаментів, тощо…). 
В країнах Європейського Союзу вже є досвід такого маркування, тому варто було б перейняти цей досвід та впровадити подібне маркування в нашій країні.
Даний крок сприятиме не тільки вирішенню морально-етичних проблем пов’язаних з жорстокими лабораторними експериментами, які проводяться зацікавленими в цьому виробниками, але й підняв би рівень свідомості громадянського суспільства, оскільки безпосередньо вказував би на існуючу проблему, але при цьому давав би впевненість споживачеві у «етичності» і «дружності» до тварин даної продукції. Таким чином кожен покупець відчув би себе корисним і причетним до збереження тварин. 
Просмотров: 378 | Добавил: modos | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar